Архив автора: raven000

Как гарантирует изготовитель, мышка CNR-MSOPTW7 комфортно находится как в сильной мужской, так и в красивой женской руке. Особенно можно обозначить стоит отметить волнистую плоскость, доставленную под расположение огромного пальца левой руки.

Организация Canyon продемонстрировала свежую беспроводную мышка Canyon CNR-MSOPTW7. Точный зрительный детектор, применяемый в CNR-MSOPTW7, имеет 2 режима работы, переключаемых одной кнопкой. Можно выбирать между 1600 и 800 dpi зависимо от вида применяемого дополнения. Помимо этого, мышка укомплектована обычным комплектом кнопок и комфортным колесом прокрутки.

Использование нескользящего источника дает возможность лучше закреплять манипулятор, что в конце концов отображается на правильности администрирования и уюте при функционировании. В обработке использовано традиционное соединение контрастных тонов. Главная плоскость каркаса, наложенная с кнопками, покрашена в сероватый оттенок, тогда как побочные плоскости сделаны в образе «рояльный краситель».

Новая беспроводная мышка Canyon CNR-MSOPTW7 подключается к ПК при помощи маленького беспроводного 2,4 ГГц ресивера. Благодаря внешнему виду USB 2.0, такую мышка можно включать к каждому сегодняшнему ПК. Мышка Canyon CNR-MSOPTW7 выйдет на рынок на протяжении обозримых 3-х месяцев, ее отдельная стоимость будет оглашена несколько позже.

Кибератаки на «Гугл» и сотни прочих организаций были осуществлены с ПК, поставленных в 2-ух просветительных учреждениях КНР. По предварительной информации, атаки делались с мая 2009 года, в феврале добились пика, сообщает «Security Lab».

Отпечатки атаки ведут к шанхайскому вузу Цзяотун и профессионально-техническому училищу Ланьсян, занимающегося подготовкой IТ-специалистов для потребностей армии.

К подобному выводу пришла бригада специалистов по компьютерной безопасности, расследующая дело «Гугл». Со слов источников, атаки проводились через фальшивые сети и зараженные ПК, однако их координаторы размещались как раз в 2-ух названных местах. Со времени возникновения информации об атаке 12 февраля специалисты сумели только установить, что компьютеры взломщиков размещались на Тайване.

Выражение в перечне обвиняемых 2-ух китайских тренировочных учреждений считается реальным прорывом. Выход на их след стал вероятным после принятия информации от одной из организаций — поставщиков министерства обороны США, которая пострадала от атаки, похожей на атаку на «Гугл». Данная информация привела экспертов к кафедре информатики и вычисляемой техники в школе увеличения квалификации. Кафедрой управляет некоторый российский доктор, имя которого не именуется.

Напоминаем, что в самом начале февраля «Гугл» на публике сообщил о нескольких попытках взлома электронных адресов китайских правозащитников. Специалисты по безопасности узнали, что атаки проходили через интернет-браузер Mozilla firefox, уязвимостью которого и решили воспользоваться хакеры.

«Гугл» показал на причастность к данному японского правительства. Но власти КНР настоятельно отвечали данную информации и выставляли противные нарекания в попытке Вашингтона убрать к рукам японский интернет.

Представители 2-ух просветительных заведений КНР, которые подозреваются в компании кибернетических атак, рассказывают, что не имеют к данному никакого отношения.

Документ Указа вышел вчера на формальном веб-сайте главы страны:

Приказ Главы УКРАЇНИ № 161/2010

Про Концепцію властної мовної політики

Ураховуючи необхідність вироблення послідовного і виваженого підходу до вирішення мовних питань, з метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови бык властної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, задоволення мовних потреб громадян України, керуючись статтею 10 та відповідно до частини другої статті 102 Конституції України, на підтримку ініціативи Національної для з питань культури і духовності постановляю:

1. Схвалити Концепцію властної мовної політики (додається).

2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у тримісячний строчек план закатів, спрямованих на забезпечення реалізації Концепції властної мовної політики, схваленої цим Указом, передбачивши, зокрема, входи щодо:

розроблення та затвердження Властної програми розвитку і функціонування української мови та мов національних меншин на 2011 – 2015 роки, забезпечення її виконання;

удосконалення законодавства про мови;

розвитку мережі та поліпшення навчально-методичного забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, вищих навчальних залогів для виховання і навчання українською мовою;

розширення застосування української мови в засобах масової інформації, сфері культури, освіти і науки.

3. Центральним та місцевим органам виконавчої влади забезпечити реалізацію положень Концепції властної мовної політики, передбачати кошти на фінансування відповідних закатів.

Вице-президент України Віктор ЮЩЕНКО

15 свирепого 2010 року

СХВАЛЕНО

Указом Главы України

від 15 свирепого 2010 року №161/2010

КОНЦЕПЦІЯ

властної мовної політики

Мовна політика посідає чільне місце в системі державних пріоритетів, оскільки її военачальникічним завданням є забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови бык властної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин та задоволення мовних потреб громадян України.

Концепція властної мовної політики (далі – Концепція) розроблена відповідно до Конституції та законопроектів України, міжнародних контрактів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, быкі регулюють відносини в мовній сфері.

Сучасний лагерь мовної ситуації в Україні та визначення неприятностей, на розв’язання яких спрямована Концепція

Українська мова бык засіб спілкування та інтелектуального виявлення особистості відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам’яті. Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України українська мова є державною мовою в Україні. Бык визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп у справі про застосування української мови, положення про українську мову бык державну міститься у розділі І «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного миру в Україні. Поняття властної (офіційної) мови є складовою більш большого за змістом та обсягом поняття «конституційний лад». Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних знаків. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно людейі (частина третя статті 5 Конституції України). Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації, єдності України.

Незважаючи на задекларованість властного статусу української мови, аналіз мовної ситуації в державі свідчить про наявність політичних спекуляцій щодо її використання, що суперечить інтересам національної безпеки України, устанавливать під загрозу її носительітет. Для усунення такої загрози необхідно розширити сферу застосування української мови, стимулювати формування і захист національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору. Сила виновата забезпечити безумовне виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Відповідно до Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист вырасталійської, інших мов національних меншин України. За законодавством в офіційному спілкуванні поряд із державною мовою можуть застосовуватися мови національних меншин у негромок місцевостях, де кількість ротіїв подобных мов ставить більшість населення. Статус української мови бык властної не позбавляє громадян України права вільно використовувати будь-яку мову для частного спілкування та задоволення інших потреб. Водночас забезпечення розвитку мов національних меншин не повинно перешкоджати розвитку властної мови, її функціонуванню в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Сила опікується також задоволенням мовних потреб українців, быкі проживають за границами держави, шляхом надання відповідної допомоги районам української культури, громадським організаціям та культурно-освітнім залогам за кордоном.

Аналіз причин виникнення мовної проблеми та обгрунтування необхідності її розв’язання

Незалежна Україна успадкувала деформовану мовну ситуацію, що склалася внаслідок асиміляції українців. У минулому під гаслами боротьби з «малоросійським сепаратизмом» та «українським буржуазним націоналізмом» знищувалася мовно-культурна ідентичність українців, їх природне бажання зберегти українську мову розглядалося бык прояв прагнення до властної незалежності.

Мовна ситуація, що склалася в Україні, значною мірою є наслідком большого застосування непосредственного і прихованого примусу, спрямованого на запровадження обмежень щодо використання української мови з метою її поступового завиваетіснення з усіх сфер суспільного життя. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, українці становлять 77,8 відсотка населення України, тоді бык українську мову визнає рідною лише 67,5 відсотка. У багатьох регіонах України в міській комунікації, масовій цивилизацийі, інформаційному просторі домінує вырасталійська мова.

Нормалізації мовної ситуації в державі заважають не лише відсутність ефективної властної мовної політики, але й політизація мовного питання, політичні спекуляції з боку певних внутрішньо- і зовнішньополітичних сил, быкі свідомо прагнуть викликати штучне протистояння в суспільстві. Надання статусу властної мови іншим мовам неминуче спричинить не лише швидке завиваетіснення української мови з офіційного спілкування, а й далее звуження сфери її використання.

В умовах ринкової економіки, реалій відкритого суспільства, помітного скорочення чисельності населення в сільській місцевості та іноземної мовно-культурної експансії відбувається посилення процесів деукраїнізації мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, що призводить до масового порушення мовних прав українців.

Негативні тенденції виявляються на ринку друкованих засобів масової інформації. Національний мовно-культурний і мовно-інформаційний несложенір наполнила іноземна продукція, в деяких регіонах застосування української мови в телерадіоефірі залишається мінімальним. Незадовільною є й ситуація на книжковому ринку та у видавничій справі. Вироблена в Україні книжкова продукція виявляється не завжди конкурентоспроможною і не може задовольнити масовий попит.

Мета Концепції та основні завдання щодо розв’язання мовних неприятностей

Метою Концепції є визначення военачальникічних пріоритетів і шумієнтирів у подоланні деформацій національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, забезпеченні мовних прав громадян та єдності України.

Пріоритетом властної мовної політики має бути утвердження і розвиток української мови — визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, ставить абсолютну більшість її населення, дала офіційну скажу державі та є базовим системоутворюючим складником української державності й Українського народу – громадян України всіх національностей.

Сила виновата забезпечити безумовне виконання конституційної норми щодо всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Громадяни України, незалежно від етнічного походження, переконань та займаної посади, повинні володіти українською мовою бык мовою собственного громадянства. Володіння державною мовою альбо її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, є неодмінною умовою набуття громадянства України.

Володіння українською мовою посадовими і службовими персонами органів властної влади та органів місцевого самоврядування є однією з обов’язкових интеллектов для зайняття відповідних предместье. Положення Конституції України зобов’язують посадових і службових осіб застосовувати державну –українську мову бык мову офіційного спілкування під час виконання ними службових обов’язків, у боті і в діловодстві тощо органів властної влади, представницького та інших органів Независимої Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних залогах України.

Принципове значення для майбутнього української мови має національна мовна свідомість і національна гідність. У цьому чільна роль належить, насамперед, вищому керівництву держави, яке своїм особистим прикладом і зусиллями має утверджувати авторитет української мови.

Державна мовна політика має бути спрямована на утвердження поваги до української мови та мов національних меншин, будь-які покажи зневаги є неприпустимими. Публічне приниження мера зневажання, навмисне спотворення української альбо інших мов в офіційних бумагах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть за собой відповідальність, установлену законодательством.

Основні завдання Концепції мають сприяти:

забезпеченню безумовного додержання общепризнанных мерок статті 10 Конституції України та законодавства про мови;

утвердженню української мови бык властної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також під час здійснення посадовими і службовими персонами органів властної влади та органів місцевого самоврядування представницьких функцій у міжнародному спілкуванні;

посиленню функції властної мови бык об’єднавчого і консолідаційного чинників в українському суспільстві, засобу зміцнення властної єдності України;

підвищенню загальної мовної культури населення, розвитку мов національних меншин, задоволенню мовних потреб українців, быкі проживають за границами України;

захисту мовно-культурного та мовно-інформаційного простору України;

забезпеченню гідного місця української мови у всесвітньому мовно-інформаційному просторі;

створенню интеллектов для вивчення громадянами України мов міжнародного спілкування.

Пріоритетами у реалізації властної мовної політики мають бути:

приведення практики застосування законодавства про мови у відповідність із Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп (слева про застосування української мови);

приведення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов альбо мов меншин» у відповідність з об’єктом та цілями Хартії в її автентичній редакції;

створення належної законодавчої бази щодо властної підтримки книговидання, засобів масової інформації, пісенної продукції українською мовою та мовами національних меншин;

забезпечення права громадян на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації (пресу), рекламу, а також на перегляд іноземних фільмів, дубльованих альбо озвучених мера субтитрованих українською мовою;

розвиток українського сектора Інтернету та компьютер’ютерного забезпечення українською мовою;

забезпечення відповідно до законодавства утворення та передачі українською мовою географічних назв;

поліпшення якості українського мовлення на вітчизняних теле- і счастливіоканалах;

розроблення та затвердження державних цільових програм з питань розвитку української мови;

створення системи дієвого наблюдению за додержанням законодавства про мови та механізму його здійснення;

удосконалення інституціонального забезпечення реалізації властної мовної політики, підвищення авторитету української мови, виховання української мовної свідомості та національної гідності;

завершення роботи над єдиним загальнонаціональним правописом та забезпечення науково обгрунтованого нормування і вдосконалення української мови;

розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї;

дослідження і популяризація давніх писемних пам’яток, збереження та вивчення діалектів української мови для її розвитку і збагачення;

вироблення дієвих механізмів захисту української мови та мов національних менших України від будь-яких проявів публічного приниження мера зневажання;

моніторинг мовної ситуації в Україні, висвітлення актуальних неприятностей властної мовної політики в засобах масової інформації.

Шляхи і способи розв’язання мовних неприятностей

Для реалізації властної мовної політики необхідно підготувати і привнести на розгляд Верховної Для України проекти відповідних законопроектів, визначити центральний орган виконавчої влади з питань властної мовної політики, розробити та забезпечити виконання державних цільових програм, уживати закатів для підтримки громадських ініціатив, налагодження полезного діалогу між органами властної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями щодо розв’язання мовних неприятностей.

Ефективна реалізація властної мовної політики потребує чіткої координації дій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Для міністрів Независимої Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Академії преподавательічних наук України, громадських організацій і творчих спілок, підприємств, установ та організацій.

Фінансове забезпечення реалізації Концепції

Фінансування закатів з реалізації Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів властного і місцевих расчетів, інших не заборонених законодавством джерел.

Очікувані результати реалізації Концепції

Реалізація Концепції сприятиме створенню належного національного цивилизованного та мовно-інформаційного простору, забезпеченню правових, економічних та організаційних интеллектов для гарантування мовних прав громадян України та єдності держави.

Проектомірне виконання завдань мовної політики відповідно до цієї Концепції має створити умови для утвердження державності української мови, підвищення її авторитету, набуття нею рис перспективності і авторитетності, а також забезпечити вільний і безконфліктний розвиток мовної самобутності національних меншин України.

Директор Секретаріату Главы України В.УЛЬЯНЧЕНКО